FORWARDING, CHARTERING, CUSTOMS SERVICES
tel:+380 4841 48446


 Главная

 Услуги

 Порт Измаил

 Порт Усть Дунайск

 Порт Рени

 Километровник реки Дунай

 Общие условия перевозки по р.Дунай.

 ИНКОТЕРМС 2000.Основные термины.

 запрос ставок

 справочные материалы

Справочные материалы

ЗАКОH УКРАЇHИ Про транспорт

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними Законами України вiд 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР, Голос України, 17.12.97 р., Урядовий кур'єр, 18.12.97 р., вiд 19 листопада 1997 року N 650/97-ВР, Голос України, 13.12.97 р., Урядовий кур'єр, 18.12.97 р., вiд 17 березня 1999 року N 507-XIV, Голос України, 06.04.99 р., Урядовий кур'єр, 08.04.99 р.,)
Цей Закон визначає правовi, економiчнi, органiзацiйнi та соцiальнi основи дiяльностi транспорту.

Роздiл I ЗАГАЛЬHI ПОЛОЖЕHHЯ


Стаття 1. Транспорт у системi суспiльного виробництва
Транспорт є однiєю з найважливiших галузей суспiльного виробництва i покликаний задовольняти потреби населення та суспiльного виробництва в перевезеннях.
Розвиток i вдосконалення транспорту здiйснюється вiдповiдно до нацiональної програми з урахуванням його прiоритету та на основi досягнень науково-технiчного прогресу i забезпечується державою.

Стаття 2. Законодавство про транспорт
Вiдносини, пов'язанi з дiяльнiстю транспорту, регулюються цим Законом, кодексами (статутами) окремих видiв транспорту, iншими актами законодавства України.
Hормативнi акти, якi визначають умови перевезень, порядок використання засобiв транспорту, шляхiв сполучення, органiзацiї безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санiтарнi та екологiчнi вимоги, що дiють на транспортi, є обов'язковими для власникiв транспорту i громадян, якi користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Особливостi застосування Закону України "Про пiдприємства в Українi" до пiдприємств транспорту визначаються цим Законом i актами Кабiнету Мiнiстрiв України, що видаються на його основi.
Дiя цього Закону не поширюється на транспорт, що здiйснює технологiчнi перевезення тiльки на територiї пiдприємств.


Стаття 3. Мета i завдання державного управлiння в галузi транспорту
Державне управлiння в галузi транспорту має забезпечувати:
  • своєчасне, повне та якiсне задоволення потреб населення i суспiльного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України;
  • захист прав громадян пiд час їх транспортного обслуговування;
  • безпечне функцiонування транспорту;
  • додержання необхiдних темпiв i пропорцiй розвитку нацiональної транспортної системи;
  • захист економiчних iнтересiв України та законних iнтересiв пiдприємств i органiзацiй транспорту та споживачiв транспортних послуг;
  • створення рiвних умов для розвитку господарської дiяльностi пiдприємств транспорту;
  • обмеження монополiзму та розвиток конкуренцiї;
  • координацiю роботи рiзних видiв транспорту;
  • лiцензування окремих видiв дiяльностi в галузi транспорту;
  • охорону навколишнього природного середовища вiд шкiдливого впливу транспорту.
Державне управлiння дiяльнiстю транспорту здiйснюється шляхом проведення та реалiзацiї економiчної (податкової, фiнансово-кредитної, тарифної, iнвестицiйної) та соцiальної полiтики, включаючи надання дотацiй на пасажирськi перевезення.
Мiсце i роль транспорту у суспiльному виробництвi визначає необхiднiсть його прiоритетного розвитку, державної пiдтримки в задоволеннi його потреб у транспортних засобах, матерiально-технiчних i паливно-енергетичних ресурсах.


Стаття 4. Органи, що здiйснюють державне управлiння в галузi транспорту
Державне управлiння в галузi транспорту здiйснюють Мiнiстерство транспорту України, мiсцевi Ради народних депутатiв та iншi спецiально уповноваженi на те органи вiдповiдно до їх компетенцiї.


Стаття 5. Вiдносини пiдприємств транспорту загального користування з органами влади i самоврядування
Вiдносини пiдприємств транспорту загального користування з центральними та мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування будуються на основi податкiв, податкових пiльг, встановлених нормативiв та iнших економiчних засобiв вiдповiдно до чинного законодавства України.
Втручання у господарську дiяльнiсть пiдприємств транспорту, вiдволiкання їх експлуатацiйного персоналу на iншi роботи мiсцевими органами влади i самоврядування не допускається, крiм випадкiв, передбачених законодавством України.
Органи управлiння транспортом сприяють органам влади i самоврядування у виконаннi ними своїх повноважень щодо соцiального та економiчного розвитку транспорту, спiльно з ними здiйснюють програми захисту навколишнього природного середовища, розробляють i проводять узгодженi заходи для забезпечення безперебiйної роботи транспорту у разi стихiйного лиха, аварiй, катастроф та пiд час лiквiдацiї їх наслiдкiв, координують роботу, пов'язану iз запобiганням аварiям i правопорушенням на транспортi, а також органiзують взаємодiю рiзних видiв транспорту з метою бiльш ефективного їх використання, пiдвищення якостi обслуговування.
Органи влади i самоврядування у межах своїх повноважень подають допомогу пiдприємствам i органiзацiям транспорту у полiпшеннi використання транспортних засобiв вiдправниками (одержувачами) вантажiв i розвитку (в тому числi на пайових засадах) будiвельної iндустрiї, об'єднують кошти пiдприємств, органiзацiй, колективних сiльськогосподарських пiдприємств, селянських (фермерських) господарств, кооперативiв (за їх згодою), а також бюджетнi та позабюджетнi кошти для вдосконалення транспортної мережi, будiвництва вокзалiв, шляхопроводiв та iнших об'єктiв транспорту; органiзують взаємодiю рiзних видiв транспорту з метою бiльш ефективного їх використання, пiдвищення якостi обслуговування.
Будiвництво вокзалiв, станцiй, портiв, пристаней, аеропортiв, пiшохiдних мостiв, тунелiв, пасажирських платформ, метрополiтенiв, придбання пасажирського рухомого складу, утримання i упорядкування шляхiв сполучення та iнших об'єктiв, пов'язаних iз обслуговуванням пасажирiв i перевезенням вантажiв, здiйснюються з використанням коштiв державного i мiсцевих бюджетiв та пiдприємств транспорту у порядку, встановленому законодавством України, а також з залученням добровiльних внескiв пiдприємств i органiзацiй усiх форм власностi та громадян.


Стаття 6. Основи господарської дiяльностi пiдприємств транспорту
Перевезення пасажирiв, вантажiв, багажу та пошти, надання iнших транспортних послуг, експлуатацiя i ремонт шляхiв сполучення здiйснюються залiзницями, пароплавствами, портами (пристанями), автомобiльними, авiацiйними, дорожнiми пiдприємствами та органiзацiями, якщо це передбачено їх статутами.
Пiдприємства транспорту здiйснюють перевезення та надання послуг на основi державних контрактiв, державних замовлень i договорiв на перевезення пасажирiв i вантажiв з урахуванням економiчної ефективностi провiзних та переробних можливостей транспорту.
Комплекс транспортно-експедицiйних послуг, пов'язаних з вiдправленням i отриманням вантажiв, надається експедиторськими органiзацiями у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Економiчнi вiдносини пiдприємств транспорту, що виникають у процесi перевезення, грунтуються на принципах взаємної вигоди, рiвної та повної вiдповiдальностi.


Стаття 7. Тарифи i платежi на транспортi
Тарифи на транспортнi послуги встановлюються вiдповiдно до законодавства України.
Рiвень тарифiв на транспортi визначається вiдповiдно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рiвня рентабельностi та оплати податкiв. Розрахунки iз споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основi чинних тарифiв у порядку, визначеному кодексами (статутами)окремих видiв транспорту та iншими актами законодавства України. Вiдшкодування збиткiв вiд безплатних перевезень пiльгових категорiй громадян регулюється нормативними актами Кабiнету Мiнiстрiв України.
(частину 2 статтi 7 змiнено згiдно iз Законом N 642/97-ВР вiд 18.11.97 р.)
Збiр за користування шляхами сполучення України транспортними засобами iноземних власникiв i плата за транзитнi перевезення здiйснюються в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.


Стаття 8. Лiцензування окремих видiв дiяльностi в галузi транспорту
Лiцензування окремих видiв дiяльностi в галузi транспорту запроваджується з метою:
  • забезпечення безпеки i надiйностi роботи транспорту;
  • обмеження монополiзму та розвитку конкуренцiї;
  • створення рiвних умов для розвитку господарської дiяльностi пiдприємств транспорту.
Лiцензiї на здiйснення транспортної дiяльностi видаються Мiнiстерством транспорту України та iншими уповноваженими на це органами в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.


Стаття 9. Майно пiдприємств транспорту
Транспортнi засоби, споруди, фiнансовi ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закрiпленi за пiдприємствами, об'єднаннями, установами та органiзацiями Мiнiстерства транспорту України, є загальнодержавною власнiстю i належать до єдиної транспортної системи.
У загальнодержавнiй власностi можуть також перебувати транспортнi засоби, споруди, устаткування транспорту, закрiпленi за пiдприємствами, об'єднаннями, установами та органiзацiями iнших мiнiстерств i вiдомств (вiдомчий транспорт).
Транспортнi засоби, споруди, фiнансовi ресурси, устаткування транспорту та дорожнього господарства, закрiпленi за пiдприємствами, установами та органiзацiями мiсцевих Рад народних депутатiв, належать до комунальної власностi.
Транспортнi засоби, споруди, устаткування транспорту можуть перебувати у власностi пiдприємств, об'єднань, установ, органiзацiй i громадян.


Стаття 10. Вимоги до транспортних засобiв
Транспортнi засоби повиннi вiдповiдати вимогам безпеки, охорони працi та екологiї, державним стандартам, мати вiдповiдний сертифiкат.


Стаття 11. Землi транспорту
Землями транспорту визнаються землi, наданi в користування пiдприємствам i органiзацiям транспорту згiдно iз Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатацiї, ремонту, вдосконалення i розвитку об'єктiв транспорту.
Розмiри земельних дiлянок, що надаються для зазначених цiлей, визначаються вiдповiдно до затверджених у встановленому порядку норм або проектно-технiчної документацiї.
Розмiщення споруд та iнших об'єктiв транспорту на землях, наданих в користування пiдприємствам транспорту, здiйснюється за погодженням з мiсцевими органами влади i самоврядування.
Пiдприємства транспорту зобов'язанi рацiонально використовувати наданi їм земельнi дiлянки, не порушувати iнтереси iнших землекористувачiв (у тому числi орендарiв), не допускати заболочення, погiршення якостi земель i забруднення їх промисловими та iншими вiдходами, неочищеними стоками, вживати заходiв для захисту грунтiв вiд ерозiї, здiйснювати укрiплення
ярiв, крутих схилiв, пiскiв, а також додержувати iнших вимог щодо охорони земель.
Вiдповiдальнiсть за утримання в належному станi земель, наданих у користування пiдприємствам i органiзацiям транспорту, i використання їх за цiльовим призначенням покладається на керiвникiв (власникiв) цих пiдприємств, установ i органiзацiй.
З метою забезпечення належної експлуатацiї споруд та iнших об'єктiв транспорту, а також охорони земель вiд негативного впливу зазначених об'єктiв на землях, наданих у користування пiдприємствам транспорту, можуть встановлюватися охороннi зони з особливими умовами землекористування.


Стаття 12. Обов'язки та права пiдприємств транспорту
Пiдприємства транспорту зобов'язанi забезпечувати:
  • потреби громадян, пiдприємств i органiзацiй у перевезеннях;
  • обслуговування пасажирiв пiд час довготривалих перевезень доброякiсною питною водою, харчуванням, можливiсть задоволення iнших бiологiчних потреб;
  • якiсне i своєчасне перевезення пасажирiв та вантажiв;
  • виконання державних завдань (контрактiв) щодо забезпечення потреб оборони i безпеки України;
  • безпеку перевезень;
  • безпечнi умови перевезень;
  • запобiгання аварiям i нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму;
  • охорону навколишнього природного середовища вiд шкiдливого впливу транспорту;
  • права на пiльги громадян щодо користування транспортом.
Пiдприємства транспорту мають право:
  • визначати термiн i графiк перевезень;
  • призначати регулярнi та додатковi рейси i маршрути перевезень;
  • пропонувати рiвень комфорту на вибiр самих пасажирiв;
  • вимагати вiд пасажирiв, вiдправникiв i одержувачiв вантажiв виконання вимог цього Закону, кодексiв (статутiв) окремих видiв транспорту та iнших нормативних актiв України, що регулюють дiяльнiсть транспорту.

Стаття 13. Вiдповiдальнiсть пiдприємств транспорту
Вiдповiдальнiсть пiдприємств транспорту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо перевезення пасажирiв, багажу, а також вiдповiдальнiсть перед пасажиром за несвоєчасне подання транспорту визначається кодексами (статутами) окремих видiв транспорту та iншими законодавчими актами України.
Пiдприємство транспорту, дiяльнiсть якого пов'язана з пiдвищеною небезпекою, несе матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну внаслiдок загибелi або ушкодження здоров'я пасажира пiд час користування транспортом, у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Пiдприємства транспорту вiдповiдають за втрату, нестачу, псування i пошкодження прийнятих для перевезення вантажу та багажу у розмiрi фактичної шкоди, якщо вони не доведуть, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з їх вини.
Пiдприємства транспорту несуть вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну навколишньому природному середовищу, згiдно з чинним законодавством України.


Стаття 14. Охорона вантажiв i об'єктiв транспорту
Пiдприємства транспорту забезпечують збереження вантажiв та багажу з часу їх прийняття для перевезення i до моменту видачi їх одержувачам, якщо iнше не передбачено договором.
Охорона вантажiв i об'єктiв транспорту, а також проведення протипожежної профiлактичної роботи та контроль за виконанням встановлених вимог пожежної безпеки, лiквiдацiя пожеж на транспортi здiйснюються працiвниками пiдприємств транспорту у встановленому порядку.
Перелiк вантажiв, що пiдлягають спецiальнiй охоронi та супроводу, затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Порядок охорони та супроводу таких вантажiв установлюється Мiнiстерством транспорту України.
Перелiк вiйськових вантажiв, порядок охорони i супроводу їх караулами встановлюються Мiнiстерством оборони України за погодженням з Мiнiстерством транспорту України.
Охорона та супровiд небезпечних i цiнних вантажiв за перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України, забезпечуються вiдправниками або одержувачами вантажiв протягом усього шляху руху.
Порядок охорони та супроводу вантажiв, що швидко псуються, визначається вiдправниками (одержувачами) вантажiв самостiйно i погоджується з Мiнiстерством транспорту України.
Охорона громадського порядку, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод i законних iнтересiв, запобiгання правопорушенням та їх припинення, виявлення i розкриття злочинiв, розшук осiб, якi їх вчинили, захист власностi вiд злочинних посягань, державний пожежний нагляд на транспортi забезпечуються органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України при сприяннi пiдприємств транспорту.


Стаття 15. Органiзацiя роботи транспорту у надзвичайних умовах
Пiдприємства i органiзацiї транспорту вживають невiдкладних заходiв для лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха (повiнь, пожежа, замети тощо), аварiй та катастроф, якi призвели до порушення роботи транспорту.
Центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади i органи мiсцевого самоврядування, органи внутрiшнiх справ на транспортi та iншi пiдроздiли Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Hацiональної гвардiї України, Цивiльної оборони України, Збройних Сил України подають негайну допомогу у лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, аварiй та катастроф на транспортi та припинення протизаконного втручання у дiяльнiсть транспорту, яке загрожує безпецi життя або здоров'ю людей, безпецi експлуатацiї транспортних засобiв i збереженню вантажiв.
Збитки, заподiянi транспорту внаслiдок навмисного блокування транспортних комунiкацiй та iнших незаконних дiй, спрямованих на порушення безперешкодної та безперервної роботи транспортних засобiв, вiдшкодовуються транспортним пiдприємствам, установам i органiзацiям винними особами у встановленому законом порядку.


Стаття 16. Безпека на транспортi
Пiдприємства транспорту зобов'язанi забезпечувати безпеку життя i здоров'я громадян, безпеку експлуатацiї транспортних засобiв, охорону навколишнього природного середовища.
Працiвники, якi безпосередньо забезпечують безпеку руху транспортних засобiв, повиннi мати вiдповiдну професiйну пiдготовку i за станом здоров'я бути здатними якiсно виконувати свої обов'язки. Цi працiвники, а також працiвники, якi зазнають впливу шкiдливих i небезпечних умов працi, повиннi проходити у встановленому порядку медичнi обстеження.
Частини територiї пiдприємств, вокзалiв, станцiй, портiв, пристаней, аеродромiв i шляхiв сполучення, де здiйснюється рух транспортних засобiв, проводяться маневровi та вантажно-розвантажувальнi роботи, є зонами пiдвищеної небезпеки. Перебування громадян у цих зонах забороняється. Правила перебування в зонi пiдвищеної небезпеки i виконання в нiй робiт встановлюється Мiнiстерством транспорту України з урахуванням пропозицiй заiнтересованих органiзацiй та за погодженням з мiсцевими органами влади i самоврядування.
Hе допускається розмiщення об'єктiв, пов'язаних з виробництвом, зберiганням, навантажуванням, транспортуванням i розвантажуванням вибухових, легкозаймистих, радiоактивних i отруйних речовин поблизу мiсць загального користування, споруд, жилих масивiв, природних територiй та об'єктiв, що пiдлягають особливiй охоронi. Мiнiмальна вiдстань вiд таких об'єктiв визначається вiдповiдними будiвельними нормами та правилами, погодженими з Мiнiстерством транспорту України, вiдповiдними законодавчими актами.
Переобладнання всiх комунiкацiй, пов'язане з реконструкцiєю i ремонтом споруд транспорту, розташованих у смузi вiдведення шляхiв сполучення, здiйснюється власниками комунiкацiй за їх рахунок.
Вiдповiдальнiсть за дотримання встановлених нормативiв при будiвництвi та експлуатацiї газопроводiв, нафтопроводiв та iнших комунiкацiй, що перетинають залiзничнi колiї та автомобiльнi дороги або межують з цими колiями i дорогами, несуть власники таких комунiкацiй.
Пiдприємства, установи та органiзацiї - вiдправники й одержувачi вибухових, легкозаймистих, радiоактивних, отруйних та iнших небезпечних вантажiв зобов'язанi гарантувати безпеку їх перевезення, мати засоби i мобiльнi пiдроздiли для запобiгання аварiйним ситуацiям пiд час перевезення таких вантажiв або лiквiдацiї наслiдкiв аварiї.
Hагляд за забезпеченням безпеки руху транспортних засобiв здiйснюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Питання безпеки руху транспортних засобiв на територiї України, пов'язанi з дiяльнiстю транспорту iнших держав, регулюються на основi норм, прийнятих в Українi, та мiжнародних договорiв України.
Перевезення пасажирiв i вантажiв повiтряним, а в окремих випадках й iншими видами транспорту, пiдлягають обов'язковому контролю на вiдповiднiсть їх вимогам безпеки у порядку, визначеному Мiнiстерством транспорту України вiдповiдно до чинного законодавства України.


Стаття 17. Трудовi вiдносини, соцiальний захист i дисциплiна працiвникiв транспорту
Трудовi вiдносини, соцiальний захист i дисциплiна працiвникiв транспорту регулюються Кодексом законiв про працю України, iншими законодавчими актами України, статутами (положеннями) про дисциплiну працiвникiв окремих видiв транспорту, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України за погодженням з вiдповiдними профспiлками.


Стаття 18. Страйки на транспортi
Припинення роботи (страйк) на пiдприємствах транспорту може бути у разi невиконання адмiнiстрацiєю пiдприємства умов тарифних угод, крiм випадкiв, пов'язаних з перевезенням пасажирiв, обслуговуванням безперервно дiючих виробництв, а також, коли страйк становить загрозу життю i здоров'ю людини.


Стаття 19. Страхування працiвникiв, якi здiйснюють експлуатацiю транспортних засобiв, а також пасажирiв, багажу i вантажiв на транспортi
Умова i порядок страхування працiвникiв, якi здiйснюють експлуатацiю транспортних засобiв, пасажирiв, багажу i вантажiв на транспортi визначаються чинним законодавством України.


Стаття 20. Звiтно-облiковий час на транспортi
Hа пiдприємствах транспорту, що безпосередньо беруть участь у перевезеннях, встановлюється єдиний звiтно-облiковий час - київський.


Роздiл II ТРАHСПОРТHА СИСТЕМА УКРАЇHИ



Стаття 21. Єдина транспортна система України
Єдину транспортну систему України становлять:
  • транспорт загального користування (залiзничний, морський, рiчковий, автомобiльний i авiацiйний, а також мiський електротранспорт, у тому числi метрополiтен);
  • промисловий залiзничний транспорт;
  • вiдомчий транспорт;
  • трубопровiдний транспорт;
  • шляхи сполучення загального користування.
Єдина транспортна система повинна вiдповiдати вимогам суспiльного виробництва та нацiональної безпеки, мати розгалужену iнфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числi для складування i технологiчної пiдготовки вантажiв до транспортування, забезпечувати зовнiшньоекономiчнi зв'язки України.


Стаття 22. Залiзничний транспорт i його склад
До складу залiзничного транспорту входять пiдприємства залiзничного транспорту, що здiйснюють перевезення пасажирiв i вантажiв, рухомий склад залiзничного транспорту, залiзничнi шляхи сполучення, а також промисловi, будiвельнi, торговельнi й постачальницькi пiдприємства, навчальнi заклади, технiчнi школи, дитячi дошкiльнi заклади, заклади охорони здоров'я, фiзичної культури та спорту, культури, науково-дослiднi, проектно-конструкторськi органiзацiї, пiдприємства промислового залiзничного транспорту та iншi пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують його дiяльнiсть i розвиток.


Стаття 23. Землi залiзничного транспорту
До земель залiзничного транспорту належать землi, наданi в користування пiдприємствам i органiзацiям залiзничного транспорту вiдповiдно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землi, якi є смугою вiдведення залiзниць, а саме землi, наданi пiд залiзничне полотно та його облаштування, станцiї з усiма будiвлями i спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колiйного, вантажного i пасажирського господарства, сигналiзацiї та зв'язку, водопостачання, каналiзацiї, захиснi i укрiплюючи насадження, службовi, культурно-побутовi примiщення та iншi споруди, необхiднi для забезпечення роботи залiзничного транспорту.
(частину 1 статтi 23 змiнено згiдно iз Законом N 507-XIV вiд 17.03.99 р.)
Уздовж земель залiзничного транспорту можуть встановлюватися охороннi зони.
(частину 2 статтi 23 змiнено згiдно iз Законом N 507-XIV вiд 17.03.99 р.)
Землi залiзничного транспорту повиннi утримуватися в належному санiтарному станi i використовуватися для вирощування деревини, у тому числi дiлової, та кормiв для тваринництва.


Стаття 24. Морський транспорт i його склад
До складу морського транспорту входять пiдприємства морського транспорту, що здiйснюють перевезення пасажирiв i вантажiв, порти i пристанi, судна, судноремонтнi заводи, морськi шляхи сполучення, а також пiдприємства зв'язку, промисловi, торговельнi, будiвельнi i постачальницькi пiдприємства, навчальнi заклади, заклади охорони здоров'я, фiзичної культури, науково-дослiднi, проектно-конструкторськi органiзацiї та iншi пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують роботу морського транспорту.
Стаття 25. Землi морського транспорту
До земель морського транспорту належать землi, наданi в користування пiд:
  • морськi порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будiвлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового i комплексного обслуговування флоту;
  • гiдротехнiчнi споруди i засоби навiгацiйної обстановки, судноремонтнi заводи, майстернi, бази, склади, радiоцентри, службовi та культурно-побутовi примiщення та iншi споруди, що обслуговують морський транспорт.
До земель морського транспорту не належать територiї, насипанi або намитi в акваторiї за кошти портiв.
Спорудження на пiдходах до портiв (каналiв), мостових, кабельних i повiтряних переходiв, водозабiрних та iнших об'єктiв, а також спорудження радiосистем у зонi радiонавiгацiйних об'єктiв погоджується з адмiнiстрацiєю портiв.


Стаття 26. Технiчний нагляд за суднами
Технiчний нагляд за суднами та їх класифiкацiя незалежно вiд форм власностi судна i його власника здiйснюються класифiкацiйним товариством, обраним за пропозицiєю судновласника та за погодженням з Мiнiстерством транспорту України.


Стаття 27. Рiчковий транспорт i його склад
До складу рiчкового транспорту входять пiдприємства рiчкового транспорту, що здiйснюють перевезення пасажирiв i вантажiв, порти i пристанi, судна, суднобудiвно-судноремонтнi заводи, ремонтно-експлуатацiйнi бази, пiдприємства шляхового господарства, а також пiдприємства зв'язку, промисловi, торговельнi, будiвельнi та постачальницькi пiдприємства, навчальнi заклади, заклади охорони здоров'я, фiзичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторськi органiзацiї та iншi пiдприємства, установи й органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують роботу рiчкового транспорту.


Стаття 28. Землi рiчкового транспорту
До земель рiчкового транспорту належать землi, наданi в користування пiд:
  • порти, спецiалiзованi причали, пристанi i затони з усiма технiчними спорудами та устаткуваннями, що обслуговують рiчковий транспорт;
  • пасажирськi вокзали, павiльйони i причали;
  • судноплавнi канали, судноплавнi, енергетичнi та гiдротехнiчнi споруди, службово-технiчнi будiвлi;
  • берегоукрiплювальнi споруди й насадження;
  • спецiальнi насадження для вирощування деревини, в тому числi дiлової;
  • вузли зв'язку, радiоцентри i радiостанцiї;
  • будiвлi, береговi навiгацiйнi знаки та iншi споруди для обслуговування водних шляхiв, судноремонтнi заводи, ремонтно-експлуатацiйнi бази, майстернi, судноверфi, вiдстiйно-ремонтнi пункти, склади, матерiально-технiчнi бази, iнженернi мережi, службовi та культурно-побутовi примiщення, iншi об'єкти, що забезпечують роботу рiчкового транспорту.
Для робiт, пов'язаних iз судноплавством i сплавом на внутрiшнiх водних шляхах, поза населеними пунктами видiляється у встановленому порядку берегова смуга. Землi берегової смуги не вилучаються у землекористувачiв i використовуються вiдповiдно до чинного законодавства України.


Стаття 29. Технiчний, класифiкацiйний i судноплавний нагляд за рiчковими суднами
Технiчний, класифiкацiйний i судноплавний нагляд за рiчковими суднами здiйснюється Українською державною iнспекцiєю Регiстру та безпеки судноплавства у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.


Стаття 30. Автомобiльний транспорт i його склад
До складу автомобiльного транспорту входять пiдприємства автомобiльного транспорту, що здiйснюють перевезення пасажирiв i вантажiв, авторемонтнi i шиноремонтнi пiдприємства, рухомий склад автомобiльного транспорту, транспортно-експедицiйнi пiдприємства, а також автовокзали i автостанцiї, навчальнi заклади, ремонтно-будiвельнi органiзацiї та соцiально-побутовi заклади, iншi пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують роботу автомобiльного транспорту.


Стаття 31. Землi автомобiльного транспорту та дорожнього господарства
До земель автомобiльного транспорту належать землi, наданi в користування пiд споруди i устаткування енергетичного, гаражного й паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанцiї, лiнiйнi виробничi споруди, службово-технiчнi будiвлi, станцiї технiчного обслуговування, автозаправнi станцiї, автотранспортнi, транспортно-експедицiйнi пiдприємства, авторемонтнi заводи, бази, вантажнi двори, майданчики контейнернi та для перечеплення, службовi та культурно-побутовi примiщення й iншi об'єкти, що забезпечують роботу автомобiльного транспорту.
До земель дорожнього господарства належать землi, наданi в користування пiд проїзну частину, узбiччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелi, транспортнi розв'язки, водопропускнi споруди, пiдпiрнi стiнки, смуги вiдведення i розташованi в їх межах iншi дорожнi споруди та обладнання.
До складу земель дорожнього господарства входять також землi, що знаходяться за межами смуг вiдведення, якщо на них розмiщенi споруди, що забезпечують функцiонування автомобiльних дорiг, а саме:
  • паралельнi об'їзнi дороги, паромнi переправи, снiгозахиснi споруди i насадження, протилавиннi та протисельовi споруди, вловлюючi з'їзди;
  • майданчики для стоянки транспорту i вiдпочинку, пiдприємства та об'єкти служби дорожнього сервiсу;
  • будинки (в тому числi жилi) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;
  • придорожнi лiсосмуги для захисту дорiг i вирощування деревини, в тому числi дiлової.
Землi, що знаходяться пiд автомобiльними дорогами загального користування i їх спорудами, надаються дорожнiм органiзацiям у користування вiдповiдно до чинного законодавства.


Стаття 32. Авiацiйний транспорт i його склад
До складу авiацiйного транспорту входять пiдприємства повiтряного транспорту, що здiйснюють перевезення пасажирiв i вантажiв, аерофотозйомки, сiльськогосподарськi роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортнi засоби, системи управлiння повiтряним рухом, навчальнi заклади, ремонтнi заводи цивiльної авiацiї та iншi пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують роботу авiацiйного транспорту.


Стаття 33. Землi авiацiйного транспорту
До земель авiацiйного транспорту належать землi, наданi в користування пiд:
  • аеропорти, аеродроми, вiдокремленi споруди (об'єкти управлiння повiтряним рухом, радiонавiгацiї та посадки, очиснi та iншi споруди), службово-технiчнi територiї з будiвлями та спорудами, що забезпечують роботу авiацiйного транспорту;
  • вертольотнi станцiї, включаючи вертольотодроми, службово-технiчнi територiї з усiма будiвлями та спорудами;
  • ремонтнi заводи цивiльної авiацiї, аеродроми, вертольотодроми, гiдроаеродроми та iншi майданчики для експлуатацiї повiтряних суден;
  • службовi об'єкти, що забезпечують роботу авiацiйного транспорту.

Стаття 34. Мiський електротранспорт i його склад
До складу мiського електротранспорту входять пiдприємства мiського електротранспорту, що здiйснюють перевезення пасажирiв та вантажiв, рухомий склад, трамвайнi i тролейбуснi лiнiї, ремонтно-експлуатацiйнi депо, службовi примiщення, фунiкулери, канатнi дороги, ескалатори, заводи по ремонту рухомого складу i виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв'язку, промисловi, ремонтно-будiвельнi, торговельнi та постачальницькi органiзацiї, навчальнi заклади, науково-дослiднi та проектно-конструкторськi установи, заклади охорони здоров'я, вiдпочинку, фiзичної культури i спорту та iншi культурно-побутовi заклади i пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, що забезпечують роботу мiського електротранспорту.


Стаття 35. Землi мiського електротранспорту
До земель мiського електротранспорту належать землi, наданi в користування пiд вiдокремленi трамвайнi колiї та їх облаштування, колiї i станцiї фунiкулерiв, канатних дорiг, ескалаторiв, трамвайно-тролейбусних депо, вагоноремонтнi заводи, споруди енергетичного i колiйного господарства, сигналiзацiї i зв'язку, службовi i культурно-побутовi примiщення та iншi споруди, необхiднi для забезпечення роботи мiського електротранспорту.


Стаття 36. Вiдомчий транспорт
До складу вiдомчого транспорту входять транспортнi засоби пiдприємств, установ та органiзацiй.
Пiдприємства та органiзацiї, якi мають вiдомчий транспорт, повиннi забезпечувати його розвиток i утримання на рiвнi, що вiдповiдає вимогам безпеки при наданнi транспортних послуг.
Вiдносини пiдприємств, якi мають вiдомчий транспорт, з пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами, яким вони надають транспортнi послуги, та пiдприємствами транспорту загального користування регулюються кодексами (статутами) окремих видiв транспорту.


Стаття 37. Трубопровiдний транспорт
Вiдносини в галузi трубопровiдного транспорту регулюються Законом України "Про трубопровiдний транспорт" та iншими нормативно-правовими актами України.
(статтю 37 змiнено згiдно iз Законом N 650/97-ВР вiд 19.11.97 р.)


Стаття 38. Використання лiсових смуг i земель транспортними пiдприємствами
Поряд з прямим призначенням лiсових смуг, що обслуговуються пiдприємствами транспорту, в лiсопосадках може вирощуватися дiлова деревина (хвойнi дерева, береза, липа тощо).
Пiдприємства дорожнього господарства повиннi проводити на магiстральних дорогах з iнтенсивним рухом замiну плодових дерев у лiсосмугах на породи дерев промислового призначення для запобiгання випадкам отруєння плодами дерев, насиченими шкiдливими речовинами вихлопних газiв автомобiльного транспорту.
Керiвники пiдприємств транспорту несуть вiдповiдальнiсть за забруднення земель, прилеглих до транспортних магiстралей, бур'янами.


Стаття 39. Взаємодiя пiдприємств рiзних видiв транспорту
Вiдносини пiдприємств рiзних видiв транспорту пiд час перевезень пасажирiв та вантажiв визначаються кодексами (статутами) окремих видiв транспорту, а також укладеними на їх основi договорами (вузловими угодами).
Розроблення та укладання вузлових угод здiйснюється в порядку, який встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.


Стаття 40. Координацiя дiяльностi всiх видiв транспорту
Координацiя дiяльностi всiх видiв транспорту здiйснюється Мiнiстерством транспорту України.
Координацiя дiяльностi всiх видiв транспорту в межах регiонiв здiйснюється комiсiями з координацiї роботи транспорту, що утворюються органами мiсцевої влади i самоврядування i дiють вiдповiдно до положення, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.



Роздiл III ЗАКЛЮЧHI ПОЛОЖЕHHЯ


Стаття 41. Контроль за додержанням законодавства на транспортi
Контроль за додержанням законодавства на транспортi здiйснюють вiдповiднi органи виконавчої влади i органи мiсцевого самоврядування в межах своїх повноважень.


Стаття 42. Мiжнароднi договори
Якщо мiжнародним договором, укладеним Україною, встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться у законодавствi України про транспорт, то застосовуються правила вiдповiдного мiжнародного договору.

 

Danube Logistics Company LTD
P.O.Box # 124, Centre 35,Khootinskay 79 str.,Izmail,68600,Ukraine
E-mai dlc_levinzon@te.net.ua
tel:+380 4841 48446
mob.tel: +380503333628